- оленяр
- [олеин’а/р]
-н'ара/, ор. -н'аре/м, м. (на) -н'аре/в'і/-н'ару/, мн. -н'ар'і/, -н'ар'і/ў, д. -н'ара/м
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
оленяр — а/, ч. Той, хто займається оленярством; фахівець з оленярства … Український тлумачний словник
оленяр — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
оленяр — няра, ч. Пр. Той, хто доглядає оленів, спеціаліст по оленярству … Словник лемківскої говірки
Тофалары — Тофалары … Википедия